Я тут решив написати свій розповідь, як я став переможцем у турнірі з відеоігри Дота, але трошки іншим шляхом, ніж можливо багато хто очікував. Ну отже, почнемо!
Закладки... ці хімічні експерименти, які іноді вживав, не ставали мені на заваді. Вони допомагали збільшити концентрацію, підвищували реакцію та робили гру більш насиченою. Все почалося звичайно: після важкого дня з роботи і довгої гри, мої розумні знайомі порадили спробувати неперевершений товар. І от я, не витримавши спокуси, нарешті решилось замовити свою першу
закладку.
Треба сказати, що знаходження
рівного магазину з якісними ковзкостями було справжнім викликом. Пробував різні, але тільки один виявився справжнім скарбом посередині маси фальшивок. Тому коли знайшов того самого постачальника, відразу ж замовив свою наркоту.
І ось наступного вечора, я отримав свою очікувану посилку. Я не міг уявити, що цей коричневий порошок принесе мені стільки радості. Купивши амфетамін, я відчув, як він вже розбурхував мої емоції, підготовивши мене до майбутньої битви.
Зараз я готовий докладати усіх зусиль, щоб стати найкращим гравцем у турнірі. Амфетамін мав мене захопити своїми могутніми хвилями енергії і зосередження. Він перетворив зміршування часу на тільки приємні хвилини гри.
Та оцей час настастав, і я готовий запустити гру. Захоплений відчуттям, у яке мене вклали амфетамины, я поглинувся у світ битви з екрану. Час, коли пройшли години на миття рук та перекуси, відлетів геть. Це був мій день, мій час, моя гра.
Сила гри поєдналася з силами наркотиків, створюючи неймовірну симфонію ідеального погруження. І я почувався непереможним. Амфетамін допоміг мені одержати перевагу над противниками, дозволяючи реагувати швидше та приймати кращі рішення.
Тут можна було б розповісти про
гирик і
масло, але моє виграшне відчуття було чистим і сильним. Я забув про жорсткість своїх м'язів, про відходи після гри і все, що стояло на моєму шляху до перемоги.
Тому, коли інші гравці почали здарався, я продовжував битися. Я відчував
улет, що не знало меж. Це було справжнє задоволення, яке навіть не можна зіставити з реальним життям. Мені потрібний був тільки екран, мишка, клавіатура та мої безшумні готові друзі.
Продовжуючи свою історію, я повинен зазначити, що є точки, які слід уникати. Внутрішньовенне введення наркотиків - це злочин, який не можна пропустити. Воно може знищити життя, замість того, щоб надихати і покращувати. Тому я обрав шлях орального вживання, щоб не ризикувати своїм здоров'ям і життям.
Проходячи крізь етапи гри, я почував себе все більш і більш впевнено. Амфетамін пропонував мені розслаблення і концентрацію одночасно. Це було як обіцянка на моє бажання стати кращим.
Варто зазначити, що все це не відбувається без присутності небажаного супутника -
відходів. Після тривалої гри і використання наркотиків, організм потребує відпочинку і відновлення. Якщо не вміти контролювати цей процес, він може спустити вас на дно.
Турнір підходить до кінця. Моя гра була майстерною. І я переміг! Я став найкращим гравцем, розкривши усі свої можливості під впливом амфетаміну. І хоча цей шлях може здатися незвичним і навіть небезпечним, він показав мені, наскільки сильними можуть бути мої можливості.
В заключенні, хочу сказати, що кожен має свій шлях до перемоги. Мій шлях був винятковим, з використанням наркотиків, але цей досвід викликав у мене міцне пізнання самого себе і показав, наскільки велико моє прагнення до успіху. Наркотики можуть бути небезпечними, але якщо використовувати їх з розумом, вони можуть допомогти зробити щось неймовірне.
Фиг, ну и жизнь! Дайте мне какую-нибудь кайфовую закладку, мне уже нужна отрава, как воздух! Сорвался я на экстриме, охрененно катался на электросамокате со своими друзьями. Но все это было бы парой срезанных кадров без моей любимой джефы, ведь она то да се – настоящая задорная салага! Или как сейчас говорят, "гандончик", ну и нафиг.
Так вот, ретивый недотепа, я понял, что в тему ширной экскурсии надо запастись федей. Чисто по совету своего кумира в наркоманском мире, я решил обратиться к местным дилерам. А где же искать друзей по несчастью, как не на ночном клубе? Ну и конечно же, я подошел к одному смотреть, как его звали... ах, да, Гофрон! Он шустрый парень, знающий свое дело.
Сделка состоялась под фаршем пьяных шмелей и духоты толпы. Гофрон, протянув мне пакетик со своими "горячими фрикадельками", пошептал мне на ухо: "Не парь тут перец, Федя все зашибит!" Ну и я, довольный как слон, сунул пакетик себе в карман и поехал на своем электросамокате отбирать дуришки.
Как только я добрался до точки назначения, сразу же обнаружил себя нашумевшую тусовку потребителей закладок. Это было волшебство, я решил пробовать все сразу! "Ёбнутый ты мудила!
Первым делом я распаковал своего Федю. Надо полагать, Гофрон не обманывал – это был какой-то адский мотор, который заставлял мое сердце загудеть как воспаленный мотор от дешевой машины. Ну и шустро я поехал по городу, катаясь от одной точки к другой, словно на мировом чемпионате по гонкам на электросамокатах.
А тут вдруг мой друг Максим, лентяй и бездельник, решил развлечься, как молодежь сейчас говорит, "боднуть" экстази. Он объявил, что организует экстрим-спортивную жопу-тушку, ну я его боднул, аккуратно сырой.
Представляешь, Максим собрал всех желающих, а мы поехали в одно укромное место, где по его слухам можно кайфонуться с головы до ног. Я, естественно, на своем электросамокате, Максим — на своем ожидаемом экстра-велосипеде.
Ну, мы туда приехали, а там атмосфера магии и безумия. Мелкие мудаки, хайповые чуваки и просто "прикольные" шмели с красными глазами. Мы с Максимом приступили к своим койкам. Я, конечно, задорно провозился со своим Федей на электросамокате, а Максим на экстра-велосипеде, словно на траке.
Бля, такое кайфовое путешествие я испытал! Мы гонялись друг за другом по всей этой "шантрапе", словно гонщики на сумасшедшем прокате. Напоролись на кучу новых стиляг и даже попали на фотосессию для сайта "Как стать клевым наркоманом за пять шагов". Было зашибись.
Но со временем все хорошее должно заканчиваться. Вместе с концом экскурсии иссякли мои силы, понял, что даже на Феде нельзя быть вечно шустро и постоянно загонять стрелки в красную зону.
Ох, я ощутил, что меня словно пронзает ножом. Нет, это не от электросамоката, это был отводок – "отсосила моя Федя". Угу, вот такая вот штука. Но я был готов к такому повороту событий. Ведь, как говорится, "никто не дает гарантию", даже самый лучший дилер.
Но все равно, несмотря на отраву и агонию, вся эта поездка была широкая! Я прочувствовал на себе всю истину наркоманской жизни, валил на своем электросамокате, как настоящий "шахтер" на своей шахте. И даже если мне придется поезжать на нем еще долго, я буду вспоминать тот момент, как я купил Федю и катался на электросамокате, с улыбкой на лице и сленговыми выражениями на устах.
Но буду честен, теперь тащу гораздо больше на электросамокате без отравы, ну и широко наркоманить среди этой хипстерской тусовки. Иногда вижу Гофрона в далеких питерских улицах – он тащится на своем ковырянге, как будто он самый крутой наркоман в городе. Ну что ж, кайфуйте, братаны, и пускай ваша жизнь будет такой же широкой, как мой электросамокат!